Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0352) 52-21-05
e-mail: ovm@reg-adm.gov.te.ua
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

Теребовлянський район


 

 

Теребовля́нський райо́н — адміністративно-територіальний район у центральній частині Тернопільської області. Утворений у 1939.

Площа — 1130,3 км² — 8,3 % % території області. Населення — 68,9 тис. осіб (2007), із них 99 % —українці (69 тис. 452 особи), 0,59 % — росіяни (414 осіб), 0,25 % — поляки (176), 0, 05 % — білоруси(32 особи), 0,084 % — інші національності.

Географія

Територією району пролягають залізниця Тернопіль-Чернівці й автодорога державного значення Доманове-Ковель-Чернівці-Мамалига.

Протяжність Теребовлянського району зі заходу на схід — 54 км, з півночі на південь — 42 км.

Теребовлянський район межує на заході з Підгаєцьким районом, на півдні — з Бучацьким і Чортківським, на сході — з Гусятинським, на північному сході — з Підволочиським, на півночі — з Тернопільським, на північному заході — з Козівським районами.

Розташований на Тернопільському плато Подільської височини в західній частині Правобережного лісостепу.

Місцевість району має вигляд схилястого плато, прирічкові схили почленовані мережею ярів і балок. Північно-східна частина Теребовлянського району — це відроги Товтрового кряжу; гори Могила (379, 5 м), Макова (363, 1 м), Безіменна (380, 2 м), Бучина (376, 8 м) утворюють висоти південно-західної частини району.

Різноманітний рослинний і тваринний світ Теребовлянщини. Ліси, переважно листяні із окремими вкрапленнями хвойних порід, багаті на звірину і птахів. Тут зустрічаються оленьдикий кабанкозулі,лисицізайці та інші звірі.

Екологія

У Теребовлянському районі нараховується два державних заказники, один з яких республіканського значення, 14 ботанічних пам’яток природи місцевого значення, 6 гідрологічних державних пам’яток, одна зоологічна пам’ятка природи місцевого значення.

Державний гідрологічний заказник республіканського значення знаходиться поблизу сіл Семиківці таСоснів. Заболочена заплава річки Тудинки, правої притоки Стрипи, є регулятором її водного режиму, притулком і місцем відтворення водоболотної фауни.

Адміністративний поділ

 

У районі — місто Теребовлясмт Микулинці та Дружба і 75 сіл. Одній міській, двом селищним та 40 сільським радам підпорядковано 78 населених пунктів.

Населений пункт Орган місцевого самоврядування Населення Водойма
Багатківці Багатківська сільська рада 682 Стрипа
Бенева Бенівська сільська рада 374 Стрипа
Бернадівка Струсівська сільська рада 282  
Боричівка Теребовлянська міська рада 550  
Буданів Буданівська сільська рада 1 634 Серет
Бурканів Бурканівська сільська рада 856 Стрипа
Варваринці Струсівська сільська рада 1 357 Серет
Великий Говилів Великоговилівська 1 173 Тайна
Вербівці Вербівська сільська рада 892 Звиняч
Вишеньки Вишнівчицька сільська рада 27 Стрипа
Вишнівчик Вишнівчицька сільська рада 627 Стрипа
Воля Микулинецька селищна рада 817 Серет
Гайворонка Гайворонківська сільська рада 508 Стрипа
Гвардійське Гвардійська сільська рада 438 Мозолівка
Глещава Грещавська сільська рада 779 Тарча
Гончарки Соснівська сільська рада 33 Стрипа
Гумниська Острівецька сільська рада 691 Серет
Дарахів Дарахівська сільська рада 2 118 Брусинець
Дворіччя Дворічанська сільська рада 560 Кнур, Свинуха
Деренівка Деренівська сільська рада 531 Серет
Довге Довгівська сільська рада 691 Серет
Dolyna t a.gif Долина Долинська сільська рада 1 322 Серет
Дружба Дружбівська селищна рада 1 647  
Заздрість Заздрівська сільська рада 929 Тюха
Залав’є Плебанівська сільська рада 545 Серет
Зарваниця Зарваницька сільська рада 342 Стрипа
Застіноче Острівецька сільська рада 489 Серет
Зеленче Підгайчицька сільська рада 431 Гнізна
Золотники Золотниківська сільська рада 1 789 Стрипа
Зубів Різдвянівська сільська рада 413 Серет
Іванівка Іванівська сільська рада 1 592  
Ілавче Ілавченська сільська рада 1 575 Вовча Жила
Кам’янка Дарахівська сільська рада 186 Брусенець
Кобиловолоки Кобиловолоцька сільська рада 1 592  
Конопківка Микулинецька селищна рада 688  
Котузів Котузівська сільська рада 455  
Кровинка Кровинківська сільська рада 1 424 Гнізна
Кривки Микулинецька селищна рада 264 Серет
Ладичин Ладичинська сільська рада 1 208 Нішла
Ласківці Ласківська сільська рада 1 946 Звиняч
Лозівка Іванівська сільська рада 145  
Лошнів Лошнівська сільска рада 1 419 Гнізна
Малий Говилів Великоговилівська сільська рада 437 Тайна
Малів Підгайчицька сільська рада 354 Серет
Маловоди Маловодівська сільська рада 275  
Микулинці Микулинецька селищна рада 3 457 Серет
Мшанець Мшанецька сільська рада 1 098  
Надрічне Надріченська сільська рада 509 Стрипа
Налужжя Струсівська сільська рада 505 Серет
Нова Брикуля Хмелівська сільська рада 300  
Нова Могильниця Могильницька сільська рада,
до якої входить ще Стара Могильниця
643 Гнила Рудка
Острівець Острівецька сільська рада 420 Серет
Панталиха Соколівська сільська рада 65  
Папірня Буданівська сільська рада 269  
Підгайчики Підгайчицька сільська рада 952 Серет
Підгора Підгайчицька сільська рада 85  
Підруда Семиківська сільська рада 95  
Плебанівка Плебанівська сільська рада 1 172 Гнізна
Раковець Соснівська сільська рада 285 Стрипа
Романівка Романівська сільська рада 726 Гнила Рудка
Різдвяни Різдвянівська сільська рада 620 Серет
Сапова Зарваницька сільська рада 168 Стрипа
Семенів Підгайчицька сільська рада 545 Серет
Семиківці Семиківська сільська рада 241 Стрипа
Соколів Соколівська сільська рада 532 Стрипа
Сороцьке Сороцька сільська рада 942 Сороцька
Соснів Соснівська сільська рада 666 Стрипа
Стара Брикуля Хмелівська сільська рада 442  
Струсів Струсівська сільська рада 1 501 Серет
Сущин Сущинська сільська рада 516 Гнізна
 Теребовля Теребовлянська міська рада 15 400 Серет
Тютьків Дарахівська сільська рада 557 Тюха
Хмелівка Хмелівська сільська рада 586 Серет

 

Історія 

Територія Теребовлянського району заселена в епоху раннього палеоліту (100 тис. р. до Р. Х.). 6 ст. до Р. Х. виникли Поселення скіфів, венедів.

Від 10 ст. Теребовлянська земля належала до Київської Русі. На Любецькому з’їзді Теребовельське князівство відійшло до князя Василька Ростиславича; згодом престол належав до Галицько-Волинської держави1241 землі Теребовлянщини зазнали татаро-монгольського спустошення. Від 1349 — належали до Польщі; за реформою 1434 тут утворилося Теребовлянське староство1772 Теребовлянщина — в Австрійській імперії, 18091815 — під владою Росії. У листопаді 1918 тут утворено повіт Тернопільського воєводства ЗУНР (до липня 1919). Вересень 1920 — вересень 1939 належало до Польщі, до липня 1941 —УРСР, липень 1941 — липень 1944 — німецько-нацистська окупація.

На Теребовлянщині до 1939 діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Союз українок», «Сільський господар» та ін., ряд молодіжних т-в: «Сокіл», «Луг», «Пласт» та ін. У Повоєнні роки завершено адміністративне районування і колективізацію сільського господарства, які супроводжувалися каральними акціями.

Села району згадують у Кресовій книзі справедливих на стор. 154 та ін.

Населення

Національний склад населення

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., на території району проживають представники різних національностей. Більшість складають українці — 69482, що становить 98 % усього населення.Росіян в районі проживає 414 осіб. (0,6 %), поляків — 176 осіб (0,2 %). Представники інших національностей складають 1,2 %. Серед них є білоруси — 0,05 %, молдавани — 0,02 %, латишівірмени,узбеки тощо.

Такий склад населення сформувався під впливом політичних та соціально-економічних умов, що існували в певний період історичного розвитку краю і зазнавав у процесі формування постійних змін. За останнє десятиліття в районі постійно зростає частка українців.

Трудові ресурси

Теребовлянський район, як і вся Тернопільська область, належить до трудонадлишкових регіонів країни. На початку 2002 р. кількість населення у працездатному віці становила 35 299 осіб. У громадському виробництві, за офіційними даними, були задіяні лише 15 269 осіб. Таку велику різницю зумовили кілька чинників: інваліди в працездатному віці, безробітні, трудові мігранти, офіційно незареєстроване зайняте і незайняте населення, особи, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю.

За останнє десятиріччя змінилася галузева структура зайнятості у бік зростання частки зайнятих у невиробничій сфері. Внаслідок економічної кризи багато промислових підприємств району працюють не на повну потужність або взагалі припинили свою діяльність. Відбувається скорочення робітників. Станом на 1 січня 2003 р. в районі статус безробітного мали 1375 осіб. Ще донедавна у сільськогосподарському виробництві працювали здебільшого пенсіонери. Зараз спостерігається процес «омолодження» трудових ресурсів, що працюють на землі. Внаслідок реформування форм власності на селі багато сільських жителів збільшили свої земельні наділи й обробляють їх, створюються фермерські господарства. У структурі зайнятих у суспільному виробництві частка людей з вищою освітою є найбільшою в установах освіти, охорони здоров’я, у сфері управління.

Транспорт

Автомобільні дороги району в кінці ХІХ — поч. ХХ ст. були в основному кам’яні. На початку ХХ ст. при їх будівництві почали застосувати щебеневе покриття, а також мостити бруківкою. Ширина таких доріг складала 4,5 м. Ці дороги використовувались до 60-х років ХХ ст. Саме тоді почалося переведення покриття в чорно-щебеневі та асфальтобетонні. Спочатку ця технологія була застосована до доріг І-ІІІ категорій. І лише на початку 80-х років була проведена реконструкція решти доріг.

В Теребовлянському районі розвинені автомобільний та залізничний види транспорту. Провідне місце займає автомобільний транспорт. Це пов’язано з тим, що він є найбільш маневровим і здійснює перевезення на невеликі відстані, тобто в межах свого краю. Автомобілі різних типів зосереджені у автотранспортних підприємствах (АТП).

Освіта

У Теребовлі знаходиться один із престижних культурно-освітніх закладів Тернопілля — Теребовлянське вище училище культури. Колектив училища здійснює велику творчу роботу, відроджують традиції і обряди Тернопільщини, підвищують свій професійний рівень, пропагують свої здобутки перед населенням Тернопільщини. Багато випускників продовжують славні традиції училища в своїх творчих колективах, на відомих сценах, у педагогічній роботі. Це Степан Савка — заслужений артист України, артист Укрконцерту; Анатолій Демчук — заслужений артист України, Віктор Павлік — заслужений артист України, естрадний співак; Любов Куб’юк — заслужена артистка України, артистка Київського театру ім. М. Занько­вецької; Михайло Король — викладач Київського національного університету культури та мистецтв та ін.

В районі діє 64 загальноосвітні школи, з них — 3 школи-інтернати (230 учнів). Разом у всіх школах району у 2002—2003 навчальному році нараховувалось 9960 учнів, яких навчали 1400 педагогів. Функціонує також гімназія з поглибленим вивченням іноземних мов, у якій навчаються 314 учнів, профтехучилище.

Кількість учнів у школах зменшується. Причиною цього є зниження рівня народжуваності.

Важливу роль у справі освіти і виховання дітей відіграють Теребовлянський і Микулинецький центри позашкільної роботи дітей та юнацтва, районна СЮТ і ДЮСШ, музичні школи в Теребовлі, Микулинцях, Дарахові, Золотниках, Буданові.

В районі працює 48 дошкільних виховних закладів. Культура в районі представлена мережею бібліотек (68), клубів (39), будинків культури (30), музеїв (1) тощо.

У районі діє 16 любительських об’єднань і клубів за інтересами (з них 9 дитячих). Є 15 хореографічних, 117 вокально-хорових, 113 театральних, 23 оркестрових та інструментальних колективи.

Сьогодні у 68 бібліотеках району працює 104 бібліотекарі. Книжковий фонд у районі становить понад 660 тис. примірників. При багатьох бібліотеках працюють клуби за інтересами: «Господарочка», «Твоя майбутня професія» та ін.

Працює 129 спортивних секцій, є 28 спортивних залів, 35 футбольних полів, 2 стадіони.

Культура

У районі — 16 колективів художньої самодіяльності: Струсівська самодіяльна капела бандуристів «Кобзар», три народних та один зразковий аматорський колективи, три народних аматорських театри, народний ансамбль танцю «Любисток», ансамбль фольклорного танцю «Джерело» та ін.

Пам’ятки

Природно-заповідний фонд

Всього в Теребовлянському районі 32 території та об’єкти ПЗФ загальною площею 3806,42 га. Об’єкти природно-заповідного фонду Теребовлянського району:

Пам’ятки архітектури

103 пам’ятки архітектури, 153 — історії і культури, 22 — археології: замки у Теребовлі (17 ст.),Микулинцях (16 ст.), селах Буданів (17 ст.), Долина (17 ст.), комплекс споруд монастиря кармелітів у Теребовлі (17 ст.), руїни Підгірянського Василіанського монастиря (16-17 ст.).

Пам’ятки архітектури: костели в м. Теребовля, смт. Микулинці, селах Лошнів, Струсів, Долина, Буданів, Млиниська, Підгайчики, , палаци в смт. Микулинці, селах Струсів, Підгайчики; церкви в кожному селі, в тому числі пам’ятки архітектури в м. Теребовля, селах Струсів, Долина, Підгайчики, Млиниська, Дарахів. Деренівка, Довге, Зарваниця; численні цвинтарі, пам’ятні хрести, козацькі і стрілецькі могили, зокрема в с. Семиківці, пам’ятники на честь скасування панщини в селах Дарахів, Ласківці, Бенева, Багатківці, Слобідка, пам’ятний знак «За тверезість» в с. Ласківці; будинок старого заїзного двору (корчми) XVII ст., переоформлений в сорокових роках ХІХ ст. на першу в околиці школу в с. Струсові; келії язичників і підземний рятувальний хід Струсів — Теребовля.

Дерев’яні храми

СелоНазва церквиРік побудови
Зарваниця монастирська церква Різдва Пресвятої Богородиці 2002
Деренівка Воскресіння Христового 1672