Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0352) 52-21-05
e-mail: ovm@reg-adm.gov.te.ua
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

Підгаєцький район


 

Підгає́цький райо́н — адміністративний район у західній частині Тернопільської області. Створений 1940, ліквідований 1963 (населені пункти відійшли до Бережанського району), знову відновлений 1991.

Площа — 496,38 км² — 3,6 % території області. Населення — 21,9 тис. осіб (2007; 1,2 % населення обл.); у тому числі українці — 99,3 %; проживають також росіяниполякитатари та ін. Відстань до містаТернопіль — 70 км.

Географія

Район межує з ТеребовлянськимБучацькимМонастириськимБережанським та Козівським районамиТернопільської області і Галицьким районом Івано-Франківської області.

Найближча залізнична станція — Потутори Бережанського району — за 24 км від м. Підгайці.

Розташоване на Волино-Подільській височині. Підгаєцький район — центр Середнього Опілля, однак має особливості: Опілля на західній частині й Поділля на сході. Опілля творить західну частину Подільської височини і простягається на захід від рік Золота Липа і Коропець у південно-східному напрямку. На схід від Опілля від лівого берега Коропця піднімається Подільська височина — на висоті 350—400 м.

Район розташований у межах мікрокліматичної зони Холодне Поділля Західного лісостепу.

Рельєф території району — хвилястий, пересічений балками і долинами, в західній частині — горбистий. Ліси займають 93,65 км², водойми — 5,92 км², болота — 2,12 км².

Територія району перетинається автошляхи Сатанів-ГаличМонастириська-Нараїв і дороги районного значення.

Найвища точка — г. Бичова поблизу села Завалів (414 м).

Є поклади глинипіскугіпсукрейдивапняківпісковиків тощо.

Головні річки: Золота ЛипаКоропець (притоки Дністра). На річках розташовані ставки для риборозведення та рекреації.

Ґрунти — опідзолені чорноземи.

Адміністративний поділ

У районі — 1 місто (Підгайці), 36 сіл і 21 хутір.

Археологічні знахідки

На території Підгаєцького району виявлені сліди культури доби палеоліту, ранньобронзовї доби, комарівсько-білопотоцької культури — в с. Литвинів, у с. Шумляни викопали бронзовий меч 9 ст. тощо.

Історія

Територія Підгаєччини заселена від періоду кам’яної доби (45-25 тис. р. тому); у 10 ст. увійшла доКиївської Русі, згодом до Галицько-Волинської держави. Від 1349 належала до Речі Посполитої17721869 — до Австрії, згодом — Австро-Угорщини (1867 створено Підгаєцький повіт). Листопад 1918 — липень 1919 — в ЗУНР, липень -вересень 1920 — Галицькій соціалістичні радянській республіці19201939 — у Тернопільському воєводстві Польщі19391991 — в УРСР.

Підгаєччина у середні віки не раз зазнавала спустошливих набігів татарських і турецьких загарбників. 1655проходило військо Богдана Хмельницького, відбулася битва військ Я. Собеського зі загонами П. Дорошенка, яка закінчилася підписанням 16 жовтня 1667 Підгаєцьких угод1698 — остання битва між польськими військом і татарами поблизу Підгайців.

Підпорядкування Галичини Австрії 1772 дало позитивні зрушення в економічному й соціальному житті Підгаєцького повіту: будівництво дороги Бережани — Монастириська (1831), розвиток гончарства,тютюнництваконярства, збільшення ярмарків, спорудження фабрики сільськогосподських машин, броварні, ґуральні, повітовий шпиталь тощо.

Діяли єврейські, польські та українські культурно-просвітницькі й фінансово-господарські товариства, установи, зокрема Клуб єврейських громадян, добродійне товариство «Плата милосердя», ремісницьке товариство «Поміч», товариство купців, Маслосоюз, торгова спілка «Сокіл» та інші.

У 1906 відбувся страйк безземельних і малоземельних селян у селі Мужилів.

1908 збудована залізниця Підгайці-Львів.

Під час 1-ї світової війни у Підгаєцькому повіті були значні людські жертви, зруйновані господарства, спалені будинки.

Після війни 19181919 Польща анексувала Галичину. Боротьбу українців за свої права (збудовано 1934Повітовий український народний дім), Повітовий здвиг «Соколів» (1926) не зупинила пацифікація (1930).

Розростання мережі ОУН обернулося для жителів Підгаєччини «Кривавою неділею» — розстрілом юнаків-допризовників 11 травня 1941.

Працювала трикотажна ф-ка (19401941).

2-а світова війна спричинила знищення залізниці, розстріли єврейського населення, переселення поляків (1945) на терени Польщі. Села району згадують у Кресовій книзі справедливих на стор. 139 і ін.

У результаті збройної боротьби ОУН і УПА Підгаєччина стала одним із центрів національного руху опору в Галичині (19441952 відбулося 66 боїв і сутичок). На Підгаєччині відбувся останній в історії бій УПА — 12 квітня 1960 (встановлено пам’ятний знак-хрест (жовтень 2007). До 1991 діяли: школа-інтернат, фабрика металовиробів, медичне училище (19591971), ПТУ, консервний, комбікормовий заводи, «Сільгосптехніка», цегельня.

Після ліквідації Підгаєцького району (1963) відбувся відплив населення (з 1963 до 1991 — більш ніж 12 тис. осіб).

19891091 у Підгайцях споруджено пам’ятники Т. Шевченку, жертвам «Кривавої неділі» 1941 (обидва —1990); мозаїка на теми Кобзарських творів (стіна буд. № 24 на вул. Шевченка).

1991 відновлений статус Підгайців як райцентру.

1994 розпочато газифікацію краю.

Підприємства

Нині в Підгаєцькому районі працюють промислові підприємства: ТзОВ «Металіст», ВАТ “Підгаєцький маслосирзавод «Коропець», ВАТ «Підгаєцька „Агропромтехніка“», ТзОВ «Злагода», господарське товариство «Проба», ТзОВ «Сільцівське», українське-словацьке ТзОВ АПК «Гідіна ЗК Україна»; діє агропромисловий комплекс.

Соціальна сфера

Є 27 ЗОШ, 11 дитячий дошкільний закладів, 1 аграрний ліцей, 2 школи естетичного виховання, 1 Будинок творчості, 66 закладів культури, з них 29 бібліотек, у тому числі районні бібліотеки для дорослих і дітей, історико-краєзнавчий музей, кінотеатр, Народний дім (РБК), райлікарня, поліклініка, 23 ФАП, 1 сільська лікарня-амбулаторія, 3 амбулаторії сімейного лікаря.

Звання «народний» удостоєні 9 колективів.

Є футбольний клуб «Нива».

Діють 33 політичні партії, 2 благодійні органазації, 43 релігійні громади (УГКЦ — 33, УАПЦ — 10), офіційно не зареєстровані, але діють угруповання Свідків Єгови, п’ятидесятників, ХВЄ.

Пам’ятки

Пам’ятки архітектури

У Підгаєцькому районі є 7 пам’яток архітектури державного значення церкви — Успенська (16501653, мурована), св. Бориса і Гліба (17111772, дерев.) та Спасо-Преображенська (1772, дерев’яна), дзвіниці церков Бориса і Гліба (1782, дерев’яна) і Спасо-Преображенська (середина 19 ст., дерев’яна), костьол Пресвятої Трійці (1634, мурований, руїни), синагога (16-17 ст., мур.);

87 пам’яток архітектури місцевого значення (церкви, некрополі, громадські та житлові будинки, господарські будівлі тощо).

Дерев’яні храми

За даними?, в районі знаходяться 7 дерев’яних церков:

Назва селаПатрон церквиРік побудови
Боків   1714
Галич Спаса 1772
Рудники Покрови Пресвятої Богородиці 1685
Сільце св. Петра і Павла 1941
Старе Місто святої Покрови 1854
Угринів св. Покрови 1936
Шумляни святих Бориса та Гліба та дзвіниця 1701, а дзвіниця — 1782

Пам’ятки природи

Серед пам’яток природи:

Персоналії

Уродженці Підгаєцького району:

  • громадський і політичний діяч, публіцист, дипломат Ю. Бачинський
  • оперні співаки М. Галій, І. Григорович;
  • історики, краєзнавці Т. Гунчак, І. Джиджора;
  • українознавець, історіограф Я. Калакура;
  • астроном, педагог Ф. Ґула;
  • художник А. Манастирський,
  • художник-фотограф С. Банах;
  • письменники М. Кічура, О. Коверко, Л. Ліленфельд, М. Ойзеркіс, М. Рудницький, С. Сроковський;
  • літературознавець і поет Я. Вишиваний;
  • журналісти М. Галій, Р. Голіят, М. Кальба;
  • вчені-економісти Я. Комаринський, О. Мороз;
  • кіномитці П. Кардаш, Я. Кулинич, Я.-Є. Ломніцький;
  • диригенти, композитори В. Кардаш, О. Мостовий;
  • редактори, видавці В. Воронович, В. Душник, О. Навроцький, В. Папіж;
  • правники І. Басараб, Я.-С. Кальба;
  • суспільно-політичні діячі та меценати М.-Д. Гайва, М. і Мих. Іваськевичі, П. Кардаш, В. Колодчин, В. Ліщинецький;
  • в’язень ГУЛАГу В. Рокецький;
  • діячі УПА В. Бей, В. Галаса, М. Мізерний, В. Томашівський;
  • митрополит УГКЦ Й. Шумлянський;
  • науковці М. Брик, Ю. Дзядикевич, І. Залуцький, Ф. Запутович, Б. Заставецький,
  • актор Т. Ломніцький;
  • талмудист З. Мендель.

Тут проживали і працювали: Т. Бордуляк, Я. Головацький, Я. Княгиницький, Ф. Коковський, К. Устиянович.

Перебували: Ульріх фон Вердум (1671), П. Дорошенко (1667), Ян-Казимір (1663), А. Малишко (1959), Г. Сенкевич, Т. У єський, І. Франко (1880), А. Шептицький (1902) та ін.

Наукові та археологічні дослідження здійснювали М. Бевз, Г. Логвин, Я. острозький, Б. Януш та ін.