Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0352) 52-21-05
e-mail: ovm@reg-adm.gov.te.ua
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

Кременецький район


 

Кремене́цький райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Тернопільської області УкраїниПлоща— 918 км². Районний центр — місто Кременець. Утворений у січні 1940. Населення — 72,2 тис. осіб (2004): з них 96,7 % — українці, 2,6 % — росіяни, 0,3 % — поляки.

Адміністративний поділ

У районі м. Кременець, м. Почаїв та 68 сіл.

Географія

Територія району — в зоні західного лісостепу Волинсько-Поліського плато. Межує на півдні, південному сході зі Збаразьким та Лановецьким, сході — Шумським районами Тернопільської області, заході —Бродівським районом Львівської області, півночі — Дубненським та Радивилівським районами Рівненської області.

Дороги з твердим покрит­тям — 166,3 км, ґрунтові — 26 км.

За рельєфом Кременецький район ділиться на північну частину (Мале Полісся) та південну частину (Холодне Полісся), що лежать у межах Волино-Подільської височини. Мале Полісся, або Кременецький кряж займає 15 % площі району й характеризується плоским одноманітним рельєфом, ерозійних процесів не спосте­рігають. Холодне Полісся охоплює 85 % площі району. Тут — складні форми рельєфу, під дією атмос­ферних опадів, особливо зливових дощів, талих вод, відбуваються ероз. процеси — як площинні, так і глибинні.

Корисні копалини: буре вугіллявап­някиторфкрейдамергеліфосфоритипісокглина.

Ліси займають понад 12 тис. га: переваж­но грабясенв’язлипадубосикавербабуксосна.

Кременецькі гори (бл. 20 тис. га) — північний карниз Волино-Подільської височини. Уцілілі ділян­ки плато, що мають вигляд з’єднаних між собою окремих підвищень, утворюють вододіл рік.

Найбільші річки — ІкваГоринь.

Ґрунтовий покрив району складний, утворений із різних генетичних груп. Пе­реважають темно-сірі опідзолені (багатогумусні) ґрунти. На Малому Поліссі переважає малогумусові чорнозем на карбонатній основі.

Історія

Археологічні дослідження свідчать, що територія району була заселена у період пізнього палеоліту (прибл. 31 тис. р. тому). Знайдені па­м’ятки пізнього палеоліту, залишки поселень бронзової доби і доби ранннього заліза, поселень черняхівської куль­тури, городищ часів Київської Русі.

У 12 ст. Кременеччина увійшла до Галицько-Волинського князівства, від 1360-х — до Великого князівства Литовського, від 1569 — до Речі Посполитої. Наприкінці 16 ст. через Кременеччину походом на Білорусію пройшли повстанські загони Северина Наливайка. Антифеодал. рух розгорнувся на тер. р-ну під час Нац.-визв. війни (1648-57) під проводом Б. Хмельницько­го.

1734 ряд населених пунктів захопив гайдамацький загін Верлана. Від 1795 Кременецький повіт нале­жав доВолинського намісництва Росії. На початку 1918 повіт окупували війська кайзерів. Німеччини, у листопаді1918 увійшли загони Армії УНР, на поч. 1919 — війська Польщі, в червні того ж року — ЧА, в липні почергово — Польщі та ЧА.

1920 відбувся бій між кіннотою Г. Котовського та білополяками під с. Горинка. За Ризьким мирним договором 1921 землі Кременеччини відійшли до Польщі. 1929 тут відбувся страйк с.-г. робітників. У вересні 1939 Кременеччина ввійшла до УРСР. Липень 1941 — березень 1944 — нацистсько-німецька окупація. 1943 — діяли партизанстькі з’єднання Сидора Ковпака та О. Федорова.

Економіка

Нині оснлвні галузі виробничо-господарського комплексу: машинобудування і металообробна — ВАТ «Кремзвент», ЗАТ «Кре­менецький завод порошкової металургії»; дере­вообробна — ВАТ «Кременчанка»,держлісгосппромисловість будівельних матеріалів — ВАТ «Крейдяний за­вод»; легка промисловість — ВАТ «Фабрика Ватин», ТзОВ «Іква» та ТзОВ «Пластик» (обидва -м. Почаїв); харчова — ЗАТ «Кременець-цукор», ЗАТ «Молоко», Кременец. хлібозавод, Кременецький комбінат хлібопродуктів.

Площа сільсько-господарських угідь — 32,8 тис. га, в тому числі ріллі 27,1 тис. га. Вироб­ники с.-г. продукції — 45 госп-в різної форми власності.

Спеціалізація:

Основні господарства: СТОВ-”Гарт”, «Гомін», «Ранок», СВЗМП «Крижі».

Соціальна сфера

В районі діють: обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Т. Шевченка, медичне училище ім. А. Річинського, ліцей, гімназія, 2 ПТУ (всі — Кре­менець), лісотех. технікум (с. Білокриниця), 52 ЗОШ.

Функціонують 12 будинків культури, 37 сільських клубів, 6 музеїв, 58 бібліотек, 2 школи мистецтв.

Є 21 па­м’ятка історії та культури, 20 аматор. колективів мають звання «народний».

Від 2001 діє Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник.

Мед. заклади: 4 лі­карні, 2 поліклініки, 48 ФАП.

Спортивна база району: 2 стадіо­ни, 26 футболькних по­лів, 29 спортивних залів, 72 спортивні секції. Сан­на траса — єдина в Україні, база гірськолижного спорту — дру­га за значенням піс­ля Ворохти (Карпа­ти). На її базі пра­цює ДЮСШ «Ко­лос».

Релігія

Зареєстр.: 7 конфесій, 60 церков, 88 реліг. громад.

Список усіх дерев’яних храмів

Новий ОлексинецьВоздвиження Чесного Хреста 1846 ——

Назва населеного пунктуПатрон церквиРІк побудови церкви
Башуки Дзвіниця Михайлівської церкви ХVІІІст.
Борщівка Різдва Пресвятої Богородиці 1753
Двірець святого Архістратига Михаїла 1931
Комарівка Вознесіння Господнього 1789
Крутнів Пресвятої Богородиці 1770
Кушлин   1887
Ридомиль святої Параскеви 1730
Рудка Косми 1847
Старий Олексинець апостола Андрія Первозванного 1938
Старий Почаїв Покрови Божої Матері 1643
Старий Тараж Введення в храм Пречистої Діви Марії 1938
Устечко Святого Михаїла 1862
Хотівка Успіння Пресвятої Богородиці 1764
Хотовиця Кузьми і Дем’яна XIX століття
Кременець Собор Святого Миколая  
Кременець    

Персоналії

На Кременеччині наро­дилися:

  • письменни­ки Ю. Словацький, Ю. Вавровий, С. Даушков, М. Кремінярівська, Н. Панчук, І. Потій;
  • художники Д. Вонсик, І. Лазарчук, І. Хворостецький, О. та С. Шатківські;
  • різьбяр П. Колесник;
  • вчений-бібліограф М. Бойко;
  • нау­ковці І. Вихованець, В. Вольський, І. Герус-Тарнавецька, О. Качан, О. Неприцький-Грановський;
  • громадський діяч С. Данилюк;
  • архітектори Б. Бойко, В. Олексюк,
  • музичний діяч В. Валігура та ін.

Перебували письменники В. Даль, Н. Дурова, Т. Шевченко; живописець М. Пимоненко; учений М. Пржевальський; цей край відвідували пись­менники М. Бажан, Оноре де Бальзак, Я. Івашкевич, Л. Костенко, М. Костомаров, Р. Лубківський, Д. Павличко, Олена Пчілка, Леся Ук­раїнка, П. Тичина, релігійний діяч Ф. Прокопович та ін.