Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0352) 52-21-05
e-mail: ovm@reg-adm.gov.te.ua
ГОЛОВНА
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ ВИКОНАВЧИЙ АПАРАТ ПРАВОВА ДОПОМОГА ОБЛАСНИЙ КОНКУРС ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2016-2018 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК ОСОБИСТИЙ ПРИЙОМ ГРОМАДЯН ДЕПУТАТАМИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
НАШ КРАЙ
НАШ КРАЙ ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ДЕРЖАВРНА ПРОГРАМА «ВЛАСНИЙ ДІМ» ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА СІМ’Я ТА МОЛОДЬ ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДРУКАРНІ, ВИДАВНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ ПРОФІЛАКТИЧНА ДЕЗИНФЕКЦІЯ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ДІЯЛЬНІСТЬ
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

Гусятинський район


 

Гуся́тинський райо́н — район у східній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940.

Площа — 1 тис. км². Населення — 64,7 тис. осіб (2008).

Адміністративний поділ

У районі:

Географія

Територія району розташована на Подільському плато, основу якого становить Волино-Подільська ви­сочина (абсолютна висота 300—400 м), поверхня плато розчленована долинами лівих приток річкиДністер (найбільші — Збруч і Нічлава) та правих приток річки Збруч (найбільші — Гнила і Тайна).

Ліси зай­мають 16,69 тис. га.

Є поклади глиникварцових пісківкрейдимергелюгравіюгальки.

Клімат помірно-континентальний, ґрунтово-кліматичні умови спри­ятливі для сільського господарства.

Історія

Територія Гусятинського району заселена в добу пізнього палеоліту (4-3 тисячі років до н. е.).

В кінці 10 століття територія району належала до Київської Русі, потім — до Теребовлянського, зго­дом —Галицького та Галицько-Волинського князівств. 14-18 ст. Гусятинщина — під владою Польщі15941596населення краю брало участь у повстанні під проводом С. Наливайка17721918 — тер. Гусятинського району входила до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина).

Від листопада 1918 до липня 1919 належала до ЗУНР19211939 — знову до Польщі, від вересня 1939 — до УРСР.

Від кінця 19 століття до 1939 на Гусятинщині діяли товариства «Просвіта»«Сільський господар»«Січ»,«Сокіл»«Пласт»«Рідна школа».

Під час І світової війни на території краю тривали бої між австрійською і російською арміями, тут воювалиУСС, чимало сіл було зруйновано.

Від 1930-х розгорнули діяль­ність підпільні групи ОУН1940-ві — початок 1950-их ак­тивно діяли групи УПА.

В радянський період сільське господарство було колективізоване. Від травня 1963 до січня 1965 територія нинішнього Гусятинського району належала до Чортківського району.

Населення

Нині на промислових підприємтсвах працюють 1736 осіб, у сілському господарстві — 4447 осіб.

Соціальна сфера

Діють:

Релігія

Зареєст­ровано 104 релігійних громади:

Архітектурні пам’ятки

Архітектурні пам’ятки, меморіали і пам’ятники видатним діячам:

  • Онуфріївська церква (16 ст.),
  • костьол Бернардинів (1610),
  • синагога (17 ст.),
  • руїни замку (початок 19 століття) у Гусятині,
  • церква Воздвиження Чес­ного Хреста (1630) у місті Копичинці,
  • церква св. Параскеви (1512) у с. Крогулець,
  • замок (17 ст.) та костел (1731) у селі Сидорів,
  • синагога, руїни зам­ку (19 ст.) й пам’ятник А. Міцкевичу (1898) у смт Гримайлів,
  • церква святого Димитрія (1648) і пам’ятник М. Заборовському (1832) у селі Суходіл тощо.

У районі налічується 5 дерев’яних церков:

Назва населеного пунктуПатрон церквиРік побудови
Копичинці Воздвиженська церква з дзвіницею 1630
Верхівці Різдва Христового 1888
Волиця святої Анни та дзвіниця 1750
Козина святої Параскеви 1800
Майдан Пресвятої Трійці 1927, перевезена зі с. Скородинці, ниніЧортківського району

7 чудес

Копичинецький музей театрального мистецтваЛичковецьке замчищепам’ятник поміщику Заборовському,водяний млин у селі ТрибухівцяхМеморіальний комплекс національно-визвольних змагань у Копичинцях та ТудоровіСидорівський замок, храми Гусятина: СинагогаОнуфріївська церква та костел Бернардинівхрам Воздвиження Чесного Хреста у Копичинцях[1].

Персоналії

На Гусятинщині народилися:

  • письменники М. Капій, Б. Лепкий, Д. Лукіянович, М. Тарновський, О. Шпитко,
  • фізик І. Пулюй,
  • мовозна­вець В. Сімович,
  • актор і режисер Г. Гладій,
  • вчений-біолог О. Пилипчук,
  • театрознавець і літера­турознавець Р. Пилипчук,
  • композитор, диригент і музичний діяч Д. Січинський,
  • поет-пісняр С. Галябарда,
  • літератори І. Бандурка, М. Валевська, В. Швак,
  • правник І. Борисикевич,
  • етнографи Г. Біґеляйзен, Г. Галька, М. Ломацький,
  • громадсько-політичні діячі В. Мудрий і В. Темницький,
  • громадські діячі Г., М. і П. Байраки, В. Федорович та інші.

Пам’ятки природи

На території району проліг Товтровий кряж (гори Медо­бори) — геологічна пам’ятка природи державного зна­чення. Є пам’ятки садово-паркового мист-ва: державного значення — Хоростківський дендропарк і місцевого значення — Гримайлівський парк та ін.

Ботанічні пам’ятки — Глібівський бук пурпуролистий та ін.

7 чудес

Франкові скеліозера ВікниниХоростківський дендропаркГора Богит з капищем та Збруцьким ідолом,Гримайлівський старовинний паркГусятинські мінеральні води, вертикальна печера «Перлина»[1].

Археологічні пам’ятки

На території Гусятинського району знай­дено близько 80 археологічних пам’яток, серед них селища, городища, курганні та грунтові могильники.

1848 поблизу с. Личківці у річці Збруч знайдений Збруць­кий ідол, згодом у с. Городниця — капище, де він стояв, жертовник.

Відкрито залишки поселення три­пільської культури, поховання доби міді, розко­пано кілька курганів ранньоскіфських часів (7-6 ст. до н. е.), знайдено окремі речі культури куляс­тих амфор.

На околицях сіл Калагарівка й Кру-тилів знайдено римський скляний посуд і бронзові прик­раси, виявлено поселення трипільської та черняхівської культур.