Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0352) 52-21-05
e-mail: ovm@reg-adm.gov.te.ua
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ ВИКОНАВЧИЙ АПАРАТ ПРАВОВА ДОПОМОГА ОБЛАСНИЙ КОНКУРС ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ ГРОМАДСЬКІ ПРИЙМАЛЬНІ ДЕПУТАТІВ ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2016-2018 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК
НАШ КРАЙ
НАШ КРАЙ ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ДЕРЖАВРНА ПРОГРАМА «ВЛАСНИЙ ДІМ» ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДРУКАРНІ, ВИДАВНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ ПРОФІЛАКТИЧНА ДЕЗИНФЕКЦІЯ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

05.09.2019

Волонтерська експедиція проекту «WOŁYŃ 2019. RеAkcja» працювала на Вишнівеччині

Така акція покликана поєднати український і польський народи у переосмисленому гідному ставленні до спільних сторінок історії. До того ж, цей крок має освітній, туристичний і релігійний характер, наголосили іноземці.

Протягом року поляки у Любліні збирають кошти для того, щоб забезпечити всі витрати на поїздку волонтерської групи в Україну для впорядкування кладовищ і місць пам’яті на колишніх Східних Кресах.

«Це грантові кошти, меценатські і церковні, – каже координатор проекту «WOŁYŃ 2019. RеAkcja» і керівник люблінського «Środowiskowego Hufca Pracy» Яцек Бурий. – Підтримують нас різні фундації, а також Генеральне консульство Республіки Польщі в Луцьку в особі консула Пьотра Матусяка».

Загалом зголосилося понад 150 осіб із Польщі, Франції, Великобританії, Канади та Німеччини. Вік волонтерів – дуже різний, адже наймолодшому – 9 років, а найстаршому – 87. До речі, найбільша стаття видатків волонтерської групи – 30 тисяч злотих - йдуть на оренду автобуса і допоміжного автотранспорту, а також – пальне.

Волонтери розповіли, що вже протягом двох тижнів працювали на 40-ка кладовищах і в місцях пам’яті про поляків на Волині: у Кременці, Луцьку, Острозі, Вишнівці, Дубно, Берестечку і Шумську. До іноземців всюди активно долучалася українська молодь.

«Приїздили активісти з Тернополя, Луцька, Львова та інших міст і сіл, – розповідає Яцек Бурий. – Серед волонтерів є ті, хто дійсно захоплюється історією. Однак є й такі, які просто хочуть пережити пригоду, корисно провести вільний час. Тут – і учні, і студенти, і навіть пенсіонери».

Учасники добровольчого загону праці «Ochotniczych Hufców Pracy» проживали у приміщенні спортзалу Старовишнівецької школи, харчувалися переважно польськими консервованими продуктами (м’ясо, риба, паштети, джеми, шоколад), а також купували фрукти й овочі у місцевих магазинах.

«У школі працювала кухня, тому готували для гостей і гарячі страви, – каже Ілона Миндзар. – Кожен робочий день у них розпочинався молитвою і кропленням свяченою водою. Це здійснював духівник – отець Каміль Заборек».

Впорядкування кладовища вимагало уважності, напружених зусиль і якісного технічного оснащення. Без цього неможливо було б вирізати чагарники, траву, очистити від бруду і моху кам’яні надгробні плити. Основна робота кипіла на одному із давніх польських кладовищ, так званому міщанському, що тепер розташоване при центральній автодорозі у с. Старий Вишнівець.  «Ми всі – як поляки, так і українці – повинні пам’ятати про цей цвинтар і те, що всі сакральні місця потрібно шанувати, – наголошує Яцек Бурий. – Тоді житимемо мирно, так, як омріяно нами і прописано у Божих Заповідях. І, пам’ятаючи помилки, будемо творити історію не кров’ю і прокляттями, а мудрістю і добром».

Він принагідно подякував усім жителям Вишнівецької ОТГ за привітність, гостинність, толерантність, доброзичливість.

«Вірю, що таке дружнє спілкування розквітатиме в серцях і українських, і польських, – додає чоловік, вручаючи сувеніри на згадку про ці дні. – Польща постійно виступає за те, щоб Україна якнайшвидше була в європейській родині. Також запрошую всіх охочих для впорядкування українських цвинтарів у Польщі!»

Після завершення роботи на кладовищах поляки запалили там свічки пам’яті і прочитали поминальну молитву за всіма спочилими.

Довідка. На території громади розташовані два місця поховання вірян, що входили до римо-католицької парафії, костел св. Станіслава (1757 р.) і костел монастиря Босих Кармелітів.

Костел св. Станіслава наразі стоїть пусткою. На даху вже ростуть дерева, що своїм корінням зруйнували склепіння, тож воно тепер обвалюється. Штукатурка із зовнішніх і внутрішніх стін давно облетіла. На тильній стіні храму, вгорі арочної ніші збереглося майстерно виконане дерев’яне розп’яття Христа. У самому храмі доживають віку розписи на стінах, арочні галереї і колони, на які опирається перекриття. Збереглися сходи у стіні, що ведуть на хори. Крипти засипані сміттям і землею. Поблизу храму розміщена зруйнована вибухом дзвіниця. На ній – безлика, зруйнована часом скульптура святого.

http://vyshnivetska-gromada.gov.ua/