Казкові історії Юлії Янчук в авторській графіці

http://mjsk.te.ua/ 
У музеї Юліуша Словацького відкрилася нова мистецька виставка. Це своєрідна, дещо незвична за тематикою, графіка молодої кременчанки Юлії Янчук. Чим вона цікава? Мабуть, не стільки стилем виконання, як неймовірним злетом фантазії авторки. Базується її техніка на чорних лінійних контурах, подекуди заповнених серединікольоровою фарбою, що створює ілюзію об’єму. У безумовно талановитої мисткині об’єктив зображення звужується до показу мікросвіту особливих, природніх танадприродних істот, наче відтворених на згущенні мультиплікації та фентезі.Споглядаючи її малюнки, хочеться писати казки чи вірші. Це прекрасні ілюстрації домайбутньої книги, яку Юлія, маючи філологічний нахил (переданий генами відомої освітянки Лілії Следзінської та мами-письменниці Неоніли Кременчанки ) обов’язковоневдовзі напише. Чого варті одні назви її робіт: «Про що розмовляють риби», «Коли любов дарує крила», «На дні сарматського моря», «Душа гарбузової насінини», «Легенда про підземну королівну», «Писанкові квіти», «Сніговик, який зустрівся з літом», «Сніговії», «Час мандрівних будинків»…
На відкритті виставки будо велелюдно. Привітати мисткиню прийшли колеги по пензлю з гурту «Палітра» Тетяна Балбус, Богдана Гуменюк, Олександра Панфілова, Катерина Поднєжна. Були також начальник відділу екологічної освіти Національногоприроднього парку «Кременецькі гори» Оксана Тимошенко, представниця Кременецько-Почаївського ДІАЗУ науковий працівник Оля Деревінська та інші.
Запрошуючи відвідувачів у виставкову залу  музею, хочеться ще раз нагадати про особливий вплив мистецтва на людську свідомість. Здебільшого, образотворча мова графіки дуже проста і стримана. Іноді декількома влучними словами можна описати ситуацію краще, ніж під час довгої та нудної розповіді. Але в даному випадку абсолютно неможливо стверджувати, що графіка – «наймовчазливіший» з усіх видів образотворчого мистецтва. У Юлії Янчук вона виразна, красномовна, спонукаюча до роздумів, фантазії, телепартації у інший вимір…