Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0352) 52-21-05
e-mail: ovm@reg-adm.gov.te.ua
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ ВИКОНАВЧИЙ АПАРАТ ПРАВОВА ДОПОМОГА ОБЛАСНИЙ КОНКУРС ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ ГРОМАДСЬКІ ПРИЙМАЛЬНІ ДЕПУТАТІВ ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2016-2018 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК
НАШ КРАЙ
НАШ КРАЙ ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ДЕРЖАВРНА ПРОГРАМА «ВЛАСНИЙ ДІМ» ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДРУКАРНІ, ВИДАВНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ ПРОФІЛАКТИЧНА ДЕЗИНФЕКЦІЯ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

25.03.2020

Обласний краєзнавчий музей у соцмережах розпочав розповіді про експонати

Експонати Тернопільського обласного краєзнавчого  музею мають свою біографію і можуть розповісти багато цікавого про себе. Отож, працівники музею розпочали  у ФБ нову рубрику #історія_одного_експоната.
У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігається колекція богослужбових хрестів, яка налічує 40 пам’яток, що хронологічно охоплюють період кін. ХІХ-ХХ ст.

Створення хреста – досить тонка та клопітка робота. У свій час їх виготовляли у монастирських майстернях та цехових організаціях. Сировиною для виготовлення слугували привізні (кипарис) та місцеві (липа, груша) дерева. Особлива увага зосереджувалась на самій різьбі, що мала класичні іконографічні композиції. Використовувались і орнаментовані мотиви: виноградна лоза, «дерево життя», написи з псалмів, молитов, імена жертводавців. Виконавцями таких хрестів найчастіше були звичайні народні майстри без будь-якої професійної чи художньої освіти. Невеликий габарит ручних хрестів дозволяв використовувати лише найдрібнішу різьбу, якою є контурна, виїмчаста та плоскорельєфна, а також розпис, мініатюрний іконопис.
Однак  наприкінці ХVІІІ століття монастирі повсюдно закривають. Це вплинуло на зменшення монастирської продукції, а відтак, виробництво необхідних предметів для облаштування церков переходить до міських і сільських майстрів. Їх зовсім не хвилювало питання подібності чи достовірності різьблення. Вони дбали про вищий духовний смисл зображуваного – «образи невидимої краси». Майстри різьбили не реалістичні фігури святих чи їх антураж (гори, ріку, дерева, будинки), а максимально узагальнені знаки.
Саме такі хрести зберігаються в музейній колекції. Найдавнішим серед датованих є семикінцевий ручний хрест з села Висічка Борщівського району, виготовлений у 1841 р. (дата на лицевому боці твору біля ручки-тримача), його розмір - 30х6,7х2 см.  Автор невідомий. Місце виготовлення та церкву, для якої виріб призначався початково, з’ясувати поки що не вдалось. Двостороннє зображення виконане різцем. Фігури та їх одяг подані схематично, риси обличчя та тіла максимально узагальнені. Графічність виробу, спрощення зображень переконують в тому, що автором є народний майстер. Час надходження у музей - 1948 рік.