Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0352) 52-21-05
e-mail: ovm@reg-adm.gov.te.ua
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ ВИКОНАВЧИЙ АПАРАТ ПРАВОВА ДОПОМОГА ОБЛАСНИЙ КОНКУРС ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ ГРОМАДСЬКІ ПРИЙМАЛЬНІ ДЕПУТАТІВ ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2016-2018 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК
НАШ КРАЙ
НАШ КРАЙ ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ДЕРЖАВРНА ПРОГРАМА «ВЛАСНИЙ ДІМ» ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА СІМ’Я ТА МОЛОДЬ ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДРУКАРНІ, ВИДАВНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ ПРОФІЛАКТИЧНА ДЕЗИНФЕКЦІЯ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

16.10.2020

 У художньому музеї експонується виставка «Ніл Хасевич – художник і воїн УПА»

Це виставка репродукцій творів Ніла Хасевича (1905-1952) – талановитого художника-графіка і воїна УПА. Він був успішним художником, випускником Варшавської Академії Красних Мистецтв(1935) і міг жити богемним життям, виставляючи свої твори в престижних галереях Європи і Північної Америки (як це робив у 1936-39 рр.). Проте став мистцем-повстанцем, обравши криївку з друкарським верстатом. Своєю багаторічною працею у лавах УПА Н.Хасевич візуалізував образ українських повстанців, залишивши нащадкам галерею портретів лісових хлопців. У його доробку: серія агіток «Українського повстанського руху», бофони – повстанські гроші добровільної позики населення на бойовий фонд УПА, проекти нагород УПА.

Зброєю Хасевича були олівець і різець, папір і дерево. І хоч він не очолював збройних формувань, не керував бойовими групами і операціями, його дуже шанували в УПА, максимально оберігали і навіть наполягали на відході на Захід, але він відмовився. "...Я не можу битися зброєю. Але я б'юся різцем і долотом. Я каліка, б'юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива... Я хочу, аби світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються ", - казав Ніл Хасевич.

Коли Хасевичу було 14 років,  в його житті сталася трагічна подія - на залізничному переїзді підвода, на якій він з мамою їхали до гімназії, потрапила під поїзд. Матір загинула, а син, втративши ліву ногу, на все життя залишився калікою. Вміючи вирізати з дерева, сам виготовив собі протез і вперто йшов до мети - одержати освіту. По завершенні навчання у Варшавській академії мистецтв його роботи експонувалися на 35-ти виставках (у Львові, Берліні, Празі, Чикаго, Лос-Анджелесі).

Художник був нагороджений багатьма міжнародними дипломами і престижними нагородами: у 1931 р. його полотно "Прання" відзначене премією "Ватикан", у 1932 р. за портрет гетьмана Мазепи одержав диплом Варшавської академії.

У 1942 р. Н.Хасевич, перебуваючи на Волині, вступив до лав УПА. Серед повстанців мав псевдо "Зот", "Бей-Зот", "Старий", "Джміль", "Рибалка".

За особливий внесок у визвольний рух самого Ніла Хасевича було нагороджено "Срібним Хрестом Заслуги" та медаллю "За боротьбу в особливо важких умовах". Оприлюднення його підпільних творів на Заході стало смертельним вироком для митця. У 1951 р. роботи Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів і були надруковані в альбомі "Графіка в бункерах УПА". Це остаточно довело до шалу радянське керівництво. За розпорядженням з Москви для розшуку Хасевича було створено спеціальну оперативну групу.

Зрадники допомогли відшукати криївку, але живим Н. Хасевич не здався - застрелився з особистої зброї разом із двома своїми охоронцями, спаливши перед тим усі важливі документи. Могили мистця, який загинув 4 березня 1952 року, і досі не знайдено. Залишилася для нащадків лише частина його робіт, які роками зберігалися в архівах КДБ, а зараз доступні широкому глядачу.

У постійній експозиції Художнього музею представлено довоєнний дереворит Н.Хасевича «Дівчина з кошиком» (1936 р.). В архівному фонді зберігаються репродукції творів на повстанську тематику, які представлені на виставці «Ніл Хасевич – художник і воїн УПА».