«Життя, покладене на вівтар Батьківщини»
Під такою назвою у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї діє виставка, присвячена 425-ій річниці від дня народження першого гетьмана Козацької держави Богдана Хмельницького – видатного політика, блискучого дипломата і талановитого полководця.
На ній представлені речі, які були свідками козацької боротьби за волю та їх повсякденного життя. Серед виставлених раритетів особливу увагу привертає колекція люльок. Адже цей предмет був не просто вжитковою річчю, а певним козацьким талісманом. Відомо, що і сам гетьман любив курити турецьку люльку. Також представлені срібні монети короля Речі Посполитої Сигізмунда III, які були в обігу на той час. Із художніх полотен музейної збірки презентовані дві роботи відомого художника минулого століття, нашого земляка Антіна Манастирського – «Богдан Хмельницький» і «Старий козак». Одну зі стін прикрашає сучасна копія картини Іллі Репіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Автор полотна відобразив колорит епохи, передав достовірність предметів одягу, зброї.
Саме з Богданом Хмельницьким Україна розпочала свій довготривалий шлях по розбудові демократичної держави. Тому гідна пошана його пам’яті є нашим обов’язком.
Діятиме виставка до 28 грудня.
Постать Богдана Хмельницького завжди посідала центральне місце в історії України. Ще за свого життя він викликав захоплення в одних і різке засудження інших, про нього писали представники королівських родин і європейські дипломати. До гетьмана з надією зверталися тисячі уярмлених селян, пов’язуючи з ним свою долю.
Своєї найбільшої слави Богдан Хмельницький зазнав як полководець і стратег. Він відважився виступити проти однієї з найсильніших країн тогочасної Європи – Речі Посполитої, що привело до значного її послаблення, а в майбутньому – до розпаду.
У ході Визвольної війни Богдан Хмельницький здійснив декілька походів на західноукраїнські землі й щоразу проходив територією Тернопільщини. Слід відзначити, що населення нашого краю брало активну роль у військових діях. Влітку 1648 року великі повстанські загони діяли поблизу Теребовлі, Підгайців, Зборова і Кременця.
Найактивнішими були бідні селяни, дрібні ремісники, поденники, слуги багатих купців, інша безправна міська біднота. Уже в 1649 році козацько-селянське військо на чолі з гетьманом оточило Збаразьку фортецю, а під Зборовом відбулася одна з головних битв Богдана Хмельницького. Тут очільник Козацької держави змушений був підписати Зборівський договір. У 1655 році військо Богдана Хмельницького прямуючи до Львова проходило через Скалу, Ягольницю, Бучач, Чортків, Гусятин. Не зважаючи на те, що ці походи гетьмана з різних причин завершилися невдачею, вони залишили значний слід в історії Східної Галичини.
За час свого гетьманування Богдан Хмельницький запровадив ефективну податкову систему, збирався налагодити карбування власних грошей, встановив і підтримував дипломатичні відносини з багатьма країнами Європи, зокрема з Польщею, Туреччиною, Молдавією, Австрією, Швецією, Венецією, Трансільванією, які вперше визнали Україну як суб’єкт міжнародного права.
