Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0035) 25-22-10
e-mail: rada.trc@tor.gov.ua
ВАЖЛИВО
ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН РЕГЛАМЕНТ ОБЛАСНОЇ РАДИ СТРУКТУРА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕЗИДІЮ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОМІЧНИКА-КОНСУЛЬТАНТА ДЕПУТАТА ПРАВОВА ДОПОМОГА ДІЮЧІ ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ ІНФОРМУЄ ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ, ПРОЕКТИ І ГРАНТИ ІНДУСТРІАЛЬНІ ПАРКИ ЗВІТИ ПРО РОБОТУ ДЕПУТАТІВ У 2022-2023 РОКАХ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПРО РОБОТУ ЗА РІК ОСОБИСТИЙ ПРИЙОМ ГРОМАДЯН ДЕПУТАТАМИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
НАШ КРАЙ
ТЕРНОПІЛЬЩИНА. ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ АСОЦІАЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ "РАДИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ" (СТАТУТ, ПЕРЕЛІК)
КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ОСВІТА СІМ’Я ТА МОЛОДЬ ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я КУЛЬТУРА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПІДПРИЄМСТВА, ФІРМИ АПТЕЧНА МЕРЕЖА
РАДА
ОН-ЛАЙН
ДОКУМЕНТИ
АРХІВ
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

13.09.2021

У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрито виставку

 
Виставку «Художні обрії», присвячену 90-річчю від дня народження письменника та журналіста Бориса Харчука, можна переглянути у краєзнавчому музеї з 13 по 26 вересня. 
 
Народився Борис Харчук на Кременеччині 13 вересня 1931 року в с. Лози. Помер 16 січня 1988 році в Прибалтиці (м. Рига). Похований у м. Київ.
 
У творчому доробку Бориса Харчука — 5 романів, понад три сотні повістей, близько сотні оповідань, статті та нариси. Чільне місце на виставці «Художні обрії» займає найвідоміший роман «Волинь», який побачив світ у період «відлиги» і, в певному сенсі, став не запереченням, а продовженням роману «Волинь» Уласа Самчука. Третя й четверта частини викликали різку критику на шпальтах «Літературної України», бо в них не в найкращому світлі показувався прихід радянської влади на Волинь, розповідається про УПА, згадується художник Ніл Хасевич. У часи «застою» роман «Волинь» потрапив під заборону, його вилучали з бібліотек.
 
Тетралогію люб'язно передала у фонди музею дочка письменника вже на початку становлення незалежної України.

Тема роду, трагічний досвід кількох поколінь хліборобів-волиняків пронизує всю творчість Бориса Харчука. Турії в «Кревняках», Гнатюки в епопеї «Волинь», Волянюки в романі «Майдан» — це не просто сім'ї, а роди, чиє коріння сягає століть.
 
3 плином часу, по-новому оцінюється спадщина письменника науковцями та читачами. Однак у ній із неперевершеною майстерністю використано багатство української мови. Поет Іван Гнатюк писав, що Борис Харчук, приїжджаючи додому, допитувався у старожилів значення давніх, забутих нами слів та виразів, занотовуючи у пам'яті та в записнику характерні слова, приказки, простонародні вислови. Саме тому така багата мова його творів, зокрема «Волині» та «Кревняків».
 
На виставці певною мірою можна простежити і творчу лабораторію письменника, оглянувши рукописи повісті «De profundis», драми «Невідома», оповідання «Платон», «Казка про плуга». Репрезентовано видання творів із фондів музею з цікавими дарчими написами та багато інших матеріалів.

Світлана Ковальчук,
наукова співробітниця відділу фондів.