Відійшов у вічність Герой України Юрій Шухевич
У ніч на 22 листопада 2022 року, на 89 році життя відійшов у вічність Герой України, український політичний і громадський діяч, народний депутат України VIII скликання, член Української Гельсінської Групи, дисидент, багаторічний політв’язень радянських часів, син командира УПА Романа Шухевича – Юрій Шухевич. Про це розповіли у Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини.
Останні хвилини життя Юрій Шухевич провів у Німеччині в лікарні у Мюнхені, де він перебував на лікуванні.Юрій-Богдан Романович Шухевич народився 28 березня 1933 року в селі Оглядів на Львівщині у родині Романа та Олександри Шухевичів. У 1944 році, в 11-річному віці, з приходом Червоної армії на західноукраїнські землі Юрій Шухевич заарештований і разом із матір’ю засланий у Сибір. Його батько в цей час був головнокомандувачем Української повстанської армії та головою секретаріату Української головної визвольної ради. У 1946 році Юрія розлучили з матір'ю та помістили в дитбудинок для дітей «ворогів народу» на Донбасі. Він двічі тікав і добирався додому, де його знову затримували.
1948 року над 15-річним Юрієм розпочався судовий процес та зі настанням 16-річчя Юрія Шухевича, засудженого радянським режимом (на підставі рішення спеціальної наради ОСО МВС СРСР в москві) ув’язнено на 10 років у радянській тюрмі у Владимирі винятково за політичну діяльність його батька Романа Шухевича.
Протягом 1948–1956, 1956–1968, 1972–1988 рр. він був політичним вʼязнем, провівши у в’язницях і таборах СРСР сумарно 28 років. У тюрмі в Шухевича відкрилася виразка шлунка. Час від часу його відвідують працівники КГБ з пропозиціями співпраці і каяття, але він відмовляється.
1981 року Юрій осліп: мав катаракту обох очей і відшарування сітківки. Операція, зроблена 7 січня 1982 р. в Ленінградській лікарні для в’язнів була невдалою. У 1988 році (55 років) закінчився термін його заслання у Сибір. У жовтні 1989 р. Шухевич повернувся у Львів. 1991 року реабілітований.
Після проголошення Незалежності України у 1991 році Юрій Шухевич на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідав країни Західної Європи, США, Канаду.
Юрій Шухевич був серед засновників Української національної асамблеї (у 1991–1994 рр. – голова Української міжпартійної асамблеї, попередниці УНА) та головним командиром Української національної самооборони (УНСО), але вийшов з цих організацій, вважаючи, що їхнє керівництво не дотримується чистоти національної ідеї.
У 2005 році знову був обраний головою політичної партії УНА та головним командиром УНСО, залишався на цій посаді до 2014 року.
19 серпня 2006 року Указом Президента України Віктора Ющенка 73-річному Юрію Шухевичу надано звання – Герой України.
З жовтня 2014 р. – народний депутат Верховної Ради України VIII скликання. Входив до тимчасової президії, яка відкрила перше засідання постмайданівського парламенту. Ініціатор і автор «Закону про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», згідно з яким вояки УПА тепер мають статус борців за Незалежність України у ХХ столітті.
Вічна та світла пам'ять Герою України.
