Електронна приймальня
ТЕРНОПІЛЬСЬКА
ОБЛАСНА РАДА
Офіційний сайт Тернопільської обласної ради
Для людей з вадами зору Звичайна версія сайту
ПОШУК НА САЙТІ | КОНТАКТИ | КАБІНЕТ
вул. Грушевського 8, м. Тернопіль, 46000
телефон: (0352) 43-11-16
факс: (0352) 52-21-05
e-mail: ovm@reg-adm.gov.te.ua
Погода у Тернополі

вологість:
тиск:
вітер:

25.09.2016

У Тернополі постав пам’ятник Ігорю Гереті

 

Сьогодні, 25 вересня, у день, коли б знаному тернополянину, археологу, краєзнавцю, фольклористу, мистецтвознавцю, історику Ігорю Гереті виповнилося б 78 років, на вулиці Валовій у Тернополі йому постав оригінальний пам’ятник. Він крокує вулицею міста таким, як його знали і пам’ятать: усміхнений та із сумкою через плече.

 

 

«14 років цієї видатної людини вже немає з нами. Але слід, що лишив він на цій землі, такий значимий, що видається, що Ігор Петрович постійно присутній у нашому краї. І цей пам’ятник, власне, відображає це, - наголосив під час урочистостей голова обласної ради Віктор Овчарук. - Мистецтвознавець, археолог, фольклорист, етнограф, історик, оборонець і будівничий української церкви та української державності, громадсько-політичний діяч, співзасновник Народного Руху України, член його Великої Ради, депутат Тернопільської обласної ради 1 – 4 скликань… Це далеко не всі покликання, ремесла та професії, якими володів Ігор Герета. Великий колекціонер, він колекціонував не лише картини, старожитності, рідкісні книжки й мистецькі раритети, а й емоції, знайомства із незвичайними, талановитими людьми. Навколо Герети завжди гуртувалися люди, витав дух українства, мистецтва. Тут завжди нуртувала любов до України та нашого краю. Він був не лише великий патріот, але й великий гуманіст. Ігор Петрович безмежно був закоханий у людей. Але справжньою, найсильнішою  його любов’ю були діти.  Саме завдяки йому, Ігорю Гереті, створена Тернопільська обласна експериментальна школа мистецтв, яка запрацювала у 1994 році. Нині заклад носить його ім’я, а 27 березня минулого року на фасаді школи мистецтв відкрили меморіальну дошку Ігорю Ґереті. На Алеї зірок у Тернополі є також його зірка. Сьогодні врешті відкриваємо пам’ятник цій унікальній людині, наступний крок, маю надію ,- справжній, а не формальний музей Ігоря Ґерети та музей-скансен Черняхівської культури у Чернелові-Руському.Це лише невелика частина тої шани, яку ми маємо віддати цій великій людині».

Під час відкриття пам'ятника виступали викладачі та вихованці заснованої Ігорем Геретою мистецької школи, його друзі та побратими. 

 

Біографічна довідка

Ігор Ґерета народився  25 вересня 1938 р. в с. Скоморохи, нині Тернопільського району, в священичій родині. Батько — священик о. Петро Ґерета, відомий також як поет (псевдонім Олесь Ґерета) і композитор. Мати Євгенія — диригентка церковних хорів.

У 1942 р. родина Ігоря Ґерети перебралася до села Велика Березовиця, де батько отримав нову парафію. Тут 1955 р. Ігор закінчив середню школу (тепер — Тернопільська 3ОШ № 8). Вчився у Тернопільській музичній школі. 1962 р. отримав диплом про закінчення історичного факультету Чернівецького державного університету. Від 1963 р. і до кінця життя працював на різних наукових посадах у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

За протирадянську діяльність Ігоря Ґерету в 1966 р. засуджено на п’ять років позбавлення волі (умовно). Загалом же, за участь в українському дисидентському русі 1960-x рр. був позбавлений можливості здобути науково-творчу кар’єру, до розпаду СРСР постійно перебував під наглядом органів держбезпеки та партапарату. Незважаючи на це, став ініціатором і співорганізатором кількох культурологічних проектів: музею-садиби Соломії Крушельницької у селі Біла Тернопільського району; картинної галереї Тернопільського краєзнавчого музею, яку 1991 року перетворено на Тернопільський художній музей;  музею-садиби Леся Курбаса в Старому Скалаті (Підволочиський район); разом із Остапом Черемшинським був співавтором експозиції етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у с. Велеснів Монастириського району. У царині археології його найбільшим досягненням стало дослідження могильника черняхівської культури (III–IV ст. н. е.) у Чернеливі-Руському (Тернопільський район). На місці цих розкопок він ініціював створення унікального археологічного музею-парку.

У період українського національного відродження 1988–1991 рр. Ігор Ґерета поринув у вир політичної діяльності. Став співзасновником Народного Руху України (Тернопіль, 1989), член його Великої Ради; був кандидатом у депутати до Верховної Ради України (1994, 1998 р.); депутат Тернопільської обласної ради (1-4 скликань), член її президії, голова постійної депутатської комісії у 1990–1998, 2002 роках.

Помер 5 червня 2002 р., похований на цвинтарі у Великій Березовиці.